• ГОЛОВНА
• НОВИНИ
• ПРО ФІРМУ
• ПРОДУКЦІЯ
  • Прайс
  • Вся продукція від А...Я
  • Як зробити замовлення?
• ПОСЛУГИ
• ПУБЛІКАЦІЇ
• КОНТАКТИ

ПУБЛІКАЦІЇ

Озимим зерновим культурам та ріпаку загрожують мишоподібні гризуни 

Звертаємо увагу спеціалістів та сільгоспвиробників на проблему, що на часі та набуває актуальності в подальшому через недбале використання землі, яке спричиняє порушення рівноваги між організмами в агроценозах. Мова піде про гризунів, зокрема мишоподібних, які комфортно відчувають себе в полях, засіяних культурними рослинами, бо саме тут забезпеченість кормами значно більша, ніж у природних біоценозах.

 В Україні налічується 38 видів гризунів. Це ховрахи, пацюки, миші і полівки. Всі вони щороку масово розмножуються й через високу міграційну здатність постійно завдають шкоди усім культурам протягом року. Окрім цього, вони небезпечні в епідеміологічному відношенні, як переносники чуми, холери, туляремії, рожі, інших хвороб. І саме тому санітарні служби Міністерства охорони здоров"я України контролюють та прогнозують їх кількісний і якісний стан.

Аналіз розмноження та поширення мишоподібних гризунів за останні 17 років (див. графік) свідчать про динамічність розвитку цих шкідників та стабільну присутність їх в сільськогосподарських угіддях, які оберігаються через систематичні обробки полів, що стримувало їх чисельний склад та щкідливість. 


Цьогорічної вегетації агрокліматичні умови були оптимальними для розмноження та накопичення скрізь, а насамперед в Лісостепу та Поліссі, значної кількості мишоподібних гризунів. Аналіз матеріалів моніторингу, які поступають з областей, свідчать про реальну загрозу пошкодження посівів озимих зернових та ріпаку в осередках Вінницької, Волинської, Житомирської, Київської, Львівської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Хмельницької, Черкаської, Чернігівської областей де нараховують в середньому 2-4, подекуди у Хмельницькій області в пшениці-20, ріпаку-35, багаторічних травах-96 колоній на гектарі. 

Економічний поріг шкідливості, за якого слід захищати посіви, складає 3-5 колоній на гектар. Отже, на окремих площах кількість шкідників перевищує допустимий поріг у 2-7, макс. 15 разів. За даними санітарно-епідеміологічної служби м. Києва розвиток мишоподібних гризунів активізується. В сільськогосподарських угіддях в розмноженні приймають участь до 74% самиць, які мають в середньому по 5 ембріонів. Як бачимо, загроза культурним рослинам, засіяним під зиму, а це озимі зернові й ріпак, очевидна. 
 
В Степу стримувалося розмноження гризунів через цьогорічну посуху. Зараз спостерігається активізація розвитку шкідників. Так, осередки порогової чисельності гризунів відмічається в АР Крим, Кіровоградській, Дніпропетровській, Запорізькій, Одеській інших областях. 

Щоб ефективно захистити посіви, слід добре знати видову приналежність та особливості розвитку шкідників. Найнебезпечніші та найпоширеніші в посівах –

           сірі полівки           ( звичайна   і гуртова ),  

з 10 видів, що мешкають в Україні, та миші ( хатня, лісова,

                                          польова, курганчикова ).

Всі вони живляться рослинним кормом, дуже плодючі, здатні мігрувати з одного поля на інше в пошуках їжі. 

Полівки , мають компактне тіло, хвіст і короткі ноги, вуха ледве помітні. Звичайна полівка з сірою спинкою і буро-білим животом, довжина її тіла 8,5-12, хвоста – 3-4,5 см. Гуртова полівка різниться від звичайної меншими розмірами і світлим забарвленням. Звичайна полівка поширена в усіх зонах, гуртова – у Присивашсько - Кримському Степу.

Чим же небезпечні полівки?  

Тривалість життя сірих полівок в середньому дев'ять-десять місяців. Ті, що народилися навесні, восени вмирають, залишаючи потомство. Протягом року сірі полівки здатні давати до 10 приплодів, пересічно по 5-6, макс. 10-13 малят, які швидко ростуть і на 10—12 день починають самостійно жити. А самиці за сприятливих умов у 10-20-денному віці приймають участь у розмноженні. Природа зумовлює сезонність у розмноженні гризунів. Навесні воно починається за середньодобової температури повітря 5°С. За середньодекадної температури +22°С та нижче 5°С розмноження припиняється. Найплодючіші мишоподібні гризуни восени до настання похолодань. Але в скиртах полівки плодяться і взимку. За теплої зими полівки активно розмножуються й накопичуються, що спостерігалося минулої зими.  

Підраховано, що коли на 1 га озимої пшениці в жовтні буде три жилих колонії цих гризунів (по одній парі дорослих полівок у кожній), то за сприятливих умов протягом зими і весни від них і їхнього потомства до червня наступного року може наплодитись до 600 полівок, які за відсутності боротьби з цим шкідником здатні цілком знищити посіви та урожай озимої пшениці.

Сірі полівки зеленоїдні, живляться рослинами, яких за добу кожна з'їдає в межах ваги свого тіла. Полівка вириває проростаюче зерно, виїдає сходи, січе хліб, який колоситься, накопичує у норах по кілька кілограмів колосків дозріваючого зерна. Після жнив та переорювання полівки перебігають в озимі осінньої сівби та нищать їх. Окрім того, полівки підгризають коренеплоди буряків і овочевих культур, рослини багаторічних трав та коріння молодих садових насаджень, тощо.

Скрізь в країні, крім Криму, сухих приморських степів і гірських Карпат, поширена водяна полівка, або водяний щур, найбільша за розмірами серед полівок. Тіло її довжиною 14-22 см, хвіст ? довжини тіла й покритий волосинками, а не лусочками, як у пацюків. Це буро-коричневий або темно-сірий гризун, який живе біля водоймищ – річок, озер, канав, боліт, на вологих луках, а наприкінці літа переселяється в посіви, городи, сади, овочеві сховища, де й шкодить. Розмножується ця полівка лише в теплий період року - квітні-листопаді приносячи по 6-9, макс.14 малят у приплоді. Маса дорослої миші 120-280г. самиці вагою 60-65г здатні розмножуються.

Хатня миша однокольорова, мишачосіра, з світлішим черевцем. Поширена скрізь, заселяє зерносховища, продовольчі склади, жилі приміщення, поля, городи, плодюча і за сприятливих умов може швидко розмножуватися. Протягом року може розвиватися повних три покоління, за рік плодяться 8-10 разів, кількість мишенят у приплоді досягає 8-10 штук.  

Лісова миша велика довговуха і довгохвоста, рудувато-бура зверху і з білим різко окресленим черевцем поширена в лісостеповій та лісовій зонах, а у степовій – лише в заплавних лісах, зустрічається поблизу лісів, у чагарниках, городах, а взимку - садах. Жовтогорла миша, схожа з лісовою, на грудях має округлу пляму іржавого кольору. Мешкає в лісах Карпат, гірського Криму, Полісся й Лісостепу.  

Польова миша ( житник ) зверху червонуватобура, черево і ноги – білі, має чорну смужку вздовж спини. Поширена в Поліссі та Лісостепу, зустрічається в річкових заплавинах і в степовій зоні, за винятком її посушливої частини. Розмножується миша польова 4-5 разів у рік і приносить щоразу до 8 малят. Мишенята вже за місяць починають самостійне життя, а в тримісячному віці й самі плодяться.  

Останнім часом у деяких областях країни, зокрема Донецькій, Кіровоградській, Одеській, Харківській спостерігається зростання чисельності курганчикової миші, яка трохи менша за звичайну хатню мишу. Характерна своєю здібністю збирати восени великі запаси корму (5-10 кг колосків зернових, насіння злакових і ін. бур'янів) на зиму і споруджувати над ними земельні курганці близько 1 м в діаметрі і 0,5м заввишки.

У живленні курганчикової миші переважає насінний корм, зелень вона майже не споживає. Щороку буває до 7 виплодів, за кожного з яких вона приносить 4- 8 малят. Найбільше намножуються курганчикові миші в роки з багатим на опади літом і теплою осінню. Збільшення кількості цих мишей прямо пов"язано із втратами під час збирання врожаю та зменшенням площ оранки.

Зараз в озимих пшениці та ріпаку найпоширеніші звичайна полівка та польова й інші види мишей.  

Мишоподібні гризуни дуже ненажерливі. У зв'язку з малими розмірами у них слабко розвинута терморегуляційна здатність, тому температура тіла їх нестала і коливається в межах 30-40°С. Для підтримання необхідної температури тіла гризуни змушені споживати багато корму. Понад 70% енергії, одержаної з продуктів харчування, витрачається на підтримання температури тіла. Наприклад, доросла звичайна полівка протягом доби з'їдає соковитого корму 100-350% від маси свого тіла, а наприклад корова, лише 4,8%. 

В зв'язку з нестабільною температурою тіла у гризунів дуже мінлива активність життєвих процесів. Швидкість росту, розвитку, споживання корму – все життя їх залежить від температури. Всі особливості фізіології окремих груп і видів гризунів і їх поведінка виникли історично під впливом температури і вологості середовища і спрямовані на подолання його несприятливих впливів.  

Кожний вид гризунів для своїх поселень вибирає лише певні місця (стації), де йому вдається добувати необхідний корм і створювати для себе оптимальні умови в норах і гніздах. В Україні особливістю сучасних агроценозів є значна їх продуктивність, обумовлена вирощуванням високоврожайних сортів озимої пшениці, наявністю в сівозміні багаторічних трав. Полівки живляться, переважно, зеленими рослинними кормами і швидко гинуть, якщо харчуються лише зерном. Миші, навпаки, основну енергію отримують з"їдаючи насіння, а вразі харчування лише зеленими рослинами гинуть через 2-3 дні, а польова миша – через 8 днів. 

За нестачі кормів або їх неповноцінності у гризунів порушується нормальна життєдіяльність, особливо якщо ця нестача супроводжується холодною й вологою погодою. Ранні (до снігу) морози, утворення льодової кірки в полях, різкі зимові відлиги з таненням снігу й заливанням нір та посушливі весна й літо спричиняють загибель гризунів.

Для визначення потреби в проведенні захисту посівів від мишоподібних гризунів слід правильно та систематично обстежувати поля та обліковувати шкідників. 

Облік чисельності гризунів у сільськогосподарських угіддях проводять, підраховуючи жилі колонії на виділених ділянках 0,25 га (100х25 або 50х50м), або на прямолінійних маршрутах по діагоналі 1000м завдовжки (1200 чоловічих або 1400 жіночих кроків) та 5 м (0,5 га) завширшки. На площі до 200 га площі закладають один маршрут або ділянку.

Для визначення кількості жилих нір та колоній у другій половині дня притоптують усі виходи в 10 колоніях, а вранці наступного дня підраховують відкриті виходи та визначають кількість жилих колоній і нір. За 3-5 колоній на га слід приступати до захисту посівів. 

Важливою складовою регулювання чисельності є моніторинг поведінки, розвитку та шкідливості гризунів. Домінуючі види гризунів слід добре знати для того, щоб уміло регулювати їх чисельність. Гризуни не однаково сприймають і реагують на захисні заходи, що застосовуються проти них. 

Велику роль у зниженні чисельності мишоподібних гризунів, зокрема сірих полівок, відіграє система запобіжних заходів, серед яких основними є агротехнічні – своєчасні без втрат збирання врожаю якісна зяблева оранка, які позбавляють гризунів корму та надійного сховища. Боротьбу з польовими мишоподібними гризунами потрібно вести не лише в період їх масового розмноження, а й за низької чисельності, коли вони живуть у резерваціях. 

В разі недостатньої дієвості запобіжних агротехнічних заходів застосовують біологічні та хімічні. Найефективнішим і найекономічнішим способом боротьби з гризунами є застосування родентицидів (бактороденциду, роденфосу, шторму) і аміачної води, тощо, (див. таблицю). 

Серед природних регуляторів чисельності мишоподібних гризунів - зустрічаються збудники бактеріальних хвороб. Деякі з них патогенні лише для цих теплокровних і не впливають на корисну фауну. На основі таких бактерій і виготовляється біологічний препарат бактороденцид (зерно, заражене бактеріями „мишачого тифу”). Застосовують його в дозі 2 г в нору. Для летального ефекту гризуну достатньо з'їсти 1-2 зернини. Препарат ефективний проти всіх видів полівок, хатньої та лісової мишей. А от польовій миші бактерії „мишачого тифу”, що містяться на лушпинні зараженого зерна, не страшні, бо вона не їсть оболонку зернини, а вигризає її середину. Біологічна ефективність бактороденциду, який виробляється обласними й районними біологічними лабораторіями країни, в межах 60-80%. 

Інфекція тифу може передаватися від хворих особин здоровим різними шляхами, найпоширеніший з яких канібалізм. Загиблі гризуни є резервуаром маси бактерій, тому поїдаючи їх здорові особини заражуються. Так відбувається горизонтальна передача інфекції. Після поїдання препарату бактерії потрапляють у шлунок, кишечник, потім проникають у кров, викликаючи септицемію, коли гемолімфа не може пригнічувати розмноження мікроорганізмів. Спочатку активність гризунів підвищується, але з 3-5 діб вони стають кволими, мало їдять і гинуть. Зазвичай хвороба триває протягом тижня. Для людей і домашніх тварин бактерії хвороби безпечні. При виробництві бактороденциду в умовах біолабораторій важливо контролювати якість препарату. 
 
Роденфос – готова до застосування зернова принада, до складу якої входить діюча речовина -2,5% фосфіду цинку технічного, 3% соняшникової олії та 94,5 % зерна пшениці. Розкладають принаду в жилі нори мишоподібних гризунів по 3 г з подальшим засипанням входу в нірку невеликою кількістю землі. Для приготування принади з фосфідом цинку треба її перемішувати з продуктами, які мають суху поверхню, тому що у вологому середовищі цей родентицид розкладається з виділенням газу фосфіну, що дуже небезпечно для оточуючих та через втрату належної якості неефективно в умовах поля. За повідомленнями спеціалістів державної служби захисту рослин, біологічний ефект роденфосу -75-80%. 
 
Шторм 0,005%, воскові брикети – високопотужний кумариновий антикоагулянтний родентицид на основі зерна з діючою речовиною флокумафен, який потрапляючи до організму, пригнічує процес згортання крові. Застосовують за норми 0,7-1,5 кг/га. Смерть гризунів від великої кровотечі настає через 3-10 днів. Шторм дозволений для роздрібного продажу проти хатньої миші та пацюків. Існує видова стійкість пацюків і мишей до антикоагулянтів. Зазвичай чорні криси більш стійкі, ніж сірі, а миші стійкіші пацюків. 

 Проте відомо, що у польових умовах ефективність родентицидів – атникоагулянтів, особливо кумаринової групи, знижуються через живлення гризунів зеленими рослинами (вітамін К, який міститься в зелених рослинах, блокує антикоагулянтну дію препарату). Інколи, щоб досягти високої ефективності родентицидів – антикоагулянтів, площу слід обробляти 4-5 разів протягом 10-15 днів. Інші зареєстровані родентитициди наведені в таблиці, що подається. 

Раніше у посівах сільськогосподарських культур, практикувалося також заливання нір гризунів здійснювали аміачною водою з розрахунку 150-200г в один отвір з подальшим притоптуванням нір. 

Першочерговими із запобіжних заходів проти масових розмножень сірих полівок залишаються організаційно-господарські та агротехнічні прийоми - своєчасне без втрат збирання врожаю; якісна зяблева оранка, заборона розміщення скирт соломи в полях, культивування багаторічних трав на одному полі не більше двох років, знищення полівок в попереднику озимини, інші. 

Нехтування цими прийомами , порушення технології вирощування культур, зокрема озимих зернових і ріпаку, які, окрім того, в зимовий період потерпають від кліматичних умов, змушують господарників вдаватися до біологічних та хімічних засобів для регулювання чисельності мишоподібних гризунів у посівах до господарсько не відчутної. 

Щорічно в країні захист сільськогосподарських угідь від мишоподібних гризунів вищезазначеними препаратами проводиться на площі 2-3 млн. гектарів. Беручи до уваги значні поширення та кількість цих шкідників у посівах озимих зернових та ріпаку, назріває необхідність в захисті сільськогосподарських посівів, яка в країні передбачена в обсязі 3 млн. гектарів. 
 
За конкретними порадами та консультаціями для визначення видового складу гризунів та методів і засобів захисту посівів слід звертатися до спеціалістів обласних та районних інспекцій Державної служби захисту рослин. 
 
Систематичне обстеження, вчасний захист полів від мишоподібних гризунів, забезпечать збереження посівів та урожай озимих зернових культур.

                                   Перелік родентицидів, дозволених до використання в Україні.

 Довгань С.В., Гук Т.І., Головдержзахист